Цікаво. Корисно. По-домашньому.
Здоров'я та краса Супермама

Тест для батьків: чи готова ваша дитина до школи

До психологічної оцінки готовності до навчання належить і самооцінка дитини. Ви можете її визначити, використовуючи метод «Драбинка».

Вступ у перший клас – дуже відповідальний момент у житті сім’ї. Батьків хвилює, коли потрібно починати займатися з малюком, щоб підготувати його до школи, і що має обов’язково вміти дитина до шести-семи років. Багато батьків вважає, що готовність до школи – це лише вміння рахувати, читати й писати. Однак цього замало.

Готовність до школи визначається трьома компонентами: фізичною готовністю (станом здоров’я і фізичним розвитком дитини), інтелектуальною та особистісною готовністю.

ФІЗИЧНУ ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ до школи визначають медичні працівники і записують у медичній картці. Одним з елементів є підготовка руки до письма. Адже дослідження науковців свідчать, що рівень розвитку мовлення дітей залежить від ступеня сформованості дрібної моторики пальців рук. Недарма народна педагогіка впродовж багатьох століть зберігає значну кількість фольклорних творів, які є свого роду пальчиковими іграми «Сорока-ворона», «Пальчику, пальчику», «Горошок, бобошок» тощо.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ характеризує уміння дитини орієнтуватися в навколишньому світі, ставлення до школи, самостійність дитини, її активність і ініціативу, розвиток потреби у спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками і дорослими.

Психологічна готовність формується у дітей через ознайомлення зі світом шкільництва, з його вимогами і особливостями. Саме тому дуже добре перед школою відвідувати розвивальні заняття, де сама атмосфера і дисциплінована організація діяльності допоможе малюку налаштуватися на свідоме навчання у школі, а ефективні ігрові заняття додадуть впевненості у своїх силах. Недарма кажуть: «Бути готовим до школи – не означає уміти читати, писати й рахувати. Бути готовим до школи – означає бути готовим всьому цьому навчитися».

Важливо навчити дитину навичок самообслуговування: одягатися, вмиватися, причісуватися, складати свої речі, зав’язувати шнурівки. Їй потрібно надавати можливість відчути власну відповідальність та значимість. Доручайте посильні, але серйозні «дорослі» завдання, наприклад, розстелити скатертину і розставити тарілки до приходу гостей, допомогти ліпити вареники, підлити вазони тощо. Такого роду відповідальна робота надасть дитині впевненості у собі і у своїх силах, тобто розвиватиме навички подолання труднощів. Усвідомлення того, що всі труднощі у навчанні можна подолати, допомагає дитині правильно реагувати на свої можливі невдачі.

До психологічної оцінки готовності до навчання належить і самооцінка дитини. Ви можете її визначити, використовуючи метод «Драбинка». Для цього намалюйте драбинку з 11 сходинок. Поясніть, що на цих сходинках розташовуються всі люди на світі: від найкращих до найгірших. Угорі, на верхній сходинці – найкраща людина, а внизу, на найнижчій сходинці – найгірша людина, всередині – середні люди. Запропонуйте дитині визначити, на якій сходинці її місце. У молодших школярів нормою можна вважати шосту-сьому сходинку, у дошкільнят вона може бути вище, аж до 11, але ніяк не нижче четвертої – це вже поганий сигнал.

Для майбутнього школяра дуже важлива посидючість, уміння контролювати свою поведінку, можливість досить тривалий час виконувати не дуже цікаве завдання, уміння доводити почату справу до кінця. Ви можете тренувати увагу, зосередженість і посидючість у повсякденних справах. Добре допомагають вихованню посидючості настільні ігри, конструктори, пазли, заняття ліпленням, аплікацією тощо.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ дитини до школи включає розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, розвиток таких психічних процесів, як сприймання, увага, спостережливість, пам’ять, уява, а також розумовий і мовленнєвий розвиток. Щоб додати впевненості малюку на початковому етапі, потрібно приділити увагу розвитку таких навичок:

• вивчення букв та цифр, геометричних фігур і кольорів, понять (добре/погано, великий/малий, вузький/широкий, вправо/вліво);

• вивчення іноземної мови (абетка, окремі слова та речення);

• формування вміння читати (хоча б по складах) і рахувати (до 20);

• розвиток загального кругозору – бесіди з дитиною про «життя», читання та обговорення різноманітних книг;

• тренування пам’яті (заучування напам’ять віршів, пісень, невеликих уривків з дитячих творів);

• тренування вміння аналізувати, переказувати, класифікувати (структурування дитиною історії, виявлення їм причинно-наслідкових зв’язків, вміння зібрати цілу картинку з її частин).

 

Дата публікації: 18.05.2017 Додати в обране Зберегти в PDF
Print Friendly
Поділитися у соцмережах img img