Цікаво. Корисно. По-домашньому.
Секрет успіху Сім'я

Вибираючи професію, визначіть три види свого інтелекту

Наскільки батьки (можливо, разом з психологом) допоможуть розвинути своїм дітям трирівневий інтелект, настільки дитина буде гармонічною.

Чим ближче справжня професійна життя, тим більше виникає тривог і сумнівів у школярів. Чи достатньо для успішної роботи отриманих знань? Як вибудувати гармонійні відносини в новому колективі? В наші дні ці задачі як ніколи актуальні. До кого звернутися за допомогою, щоб надалі уникнути криз і розчарувань? На ці питання відповідає  психолог-консультант Світлана Шишкова.

Кожному з нас властиві певні здібності. По тому, наскільки вони відповідають вимогам, що пред’являються до людини конкретною професією, звичайно й судять про професійну придатність. Здатності при цьому не є вродженими. Дитина з’являється на світ просто з індивідуальними задатками: певними фізіологічними особливостями будови мозку, органів почуттів і руху. Вони-то й виступають як природних передумов розвитку майбутніх талантів.

Щоб успішно вписатися у нову систему суспільних відносин, молодим людям, а це хлопці 7-х-9-х і навіть 5-х класів (така профорієнтація не є надто ранньою!), Потрібно наполегливо вбирати знання, намагатися вірно оцінювати свої можливості і здібності , співставляти їх з реальними потребами в професіях на ринку праці. Тим, хто стоїть перед вибором спеціальності важливо спробувати себе в різноманітних видах діяльності, щоб навчитися виявляти і розвивати свої здібності.

І ще, доведено – людина, яка успішно робить кар’єру, завжди має до цього високу мотивацію. І на це, безперечно, впливає стиль батьківського відношення до дитини в дитинстві. Психологи, що вивчали дітей, які не володіють високою мотивацією досягнення, з’ясували, що їх матері мали ряд схожих рис:

– Орієнтування на усереднені соціальні стандарти і норми. Такі батьки зазвичай порівнюють досягнення своїх дітей з талантами інших хлопців такого ж віку. А причини невдач дитини зазвичай пояснюються відсутністю у неї здібностей. Залежність успіху або його відсутність від прикладених ним зусиль у навчанні в розрахунок не приймається.

– Жорсткий контроль за виконанням домашніх завдань та ігнорування власних бажань дитини. Це пригнічує власну ініціативу дитини.

– Осуд за невдачу, байдужість при успіху. Дійсно, батьки часто налаштовують дітей уникати поганих оцінок в школі, але при цьому рідко хвалять їх за досягнення. Зате невдачі дітей викликають у них шквал докорів і невдоволення. Сформована таким чином в дитинстві мотивація привчає просто «уникати невдач». Згодом вона проноситься через все життя. Доросла людина надалі боїться поразки і не особливо прагне до успіху, бо цьому заважає її занижена самооцінка, колись сформована батьками.

При більш ретельному розгляді особистісних особливостей таких батьків з’ясовується, що вони дотримуються переважно авторитарних методів виховання. А неуспіх їхніх дітей є гарним приводом для проекції на них власного внутрішнього напруження і роздратування.
Рекомендації батькам, які хочуть, щоб їхні діти домоглися успіху в житті:

– Любіть свою дитину безумовною любов’ю – незалежно від того, які оцінки вона приносить зі школи.

– Намагайтеся хвалити малюка за найменші успіхи.

– Давайте зрозуміти малечі, що нестача здібностей у багатьох випадках може бути компенсовано додатковою старанністю та працьовитістю.

Люблячі батьки – це люди, які намагаються зрозуміти та підтримати свою дитину. Вони повинні намагатися навчити своє чадо бути самодостатнім, дати йому право вибору і показати шляху до становлення конкурентоспроможної особистості. Адже вибір професії – це не тільки то справа, якою будуть займатися діти, це спрямованість особистості на прояв своїх талантів, здібностей, позитивне сприйняття життя, гармонія з зовнішнім і внутрішнім світом самої людини.

Зараз основним прийомом в профорієнтації є не вибір професії, а напрям, за яким особистість в будь-якому віці буде навчатися і розвиватися. Життєвий успіх будь-якої людини – і дорослого, і дитини – складається з трьох складових (види інтелекту):

IQ – коефіцієнт розумові, розумового розвитку;

EQ – коефіцієнт емоційного інтелекту (навичку розуміння своїх почуттів та емоцій);

BQ – коефіцієнт тілесно-фізичного інтелекту.

Наскільки батьки (можливо, разом з психологом) допоможуть сформувати і розвинути своїм дітям трирівневий інтелект, настільки дитина буде гармонічною.

Дата публікації: 23.04.2017 Додати в обране Зберегти в PDF
Print Friendly
Поділитися у соцмережах img img