Традиція святкувати Стрітення сягає корінням сивої давнини. За язичницьких часів Стрітення називали іще Стрічення, Стріщення, Громниці, Зимобор. Ще живе народне повір’я, за яким цього дня зима зустрічається з весною. Так само люди досі вірять, що стрітенська свічка та вода мають цілющі й магічні властивості.
Традиційно освячені на Стрітення свічки дбайливо зберігали протягом року біля ікон і часто використовували як оберіг дому проти бурі й блискавки, а також захист від «злого ока» та хвороб.
Запалювали громничну свічку, коли виникали труднощі при пологах, коли людину хапала «чорна хвороба» (епілепсія), обкурювали дітей від переляку. Громничку клали під подушку від безсоння. Нею припалювали волосся на голові, щоб не боліла і щоб не боятися грому. А коли людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй в інший світ.
Стрітенською свічкою обкурювали хату та господарські споруди, щоб уберегти себе й худобу від хвороб і нещасть, а також вози та інший сільськогосподарський реманент, коли вирушали на першу оранку.
Деякі люди вірять, що коли родині довгий час не щастить, хворіють члени сім’ї, то варто із запаленою свічкою обійти дім чи квартиру. Там, де вона найбільше тріщатиме, зібралась негативна енергія. Тож слід залишити свічку погоріти в цьому місці довше, а потім скропити його свяченою водою.
Коли на душі неспокій, якісь труднощі, починається сварка або ж якщо хтось не знає, як чинити в тій чи тій ситуації, треба запалити стрітенську свічку і помолитися – це допомагає зробити правильний вибір, приносить заспокоєння.
Зберегти в PDF
Поділитися
